мозоль

(-я) ч.; крим. Людина з села. БСРЖ, 353; СЖЗ, 67; ЯБМ, 2, 35.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мозоль — мозо́ль іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. мозоль — див. мозоля. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мозоль — МОЗО́ЛЬ див. мозо́ля. Словник української мови у 20 томах
  4. мозоль — Я, ч. Живіт. ◇ Трудовий мозоль. Що, трудовий мозоль наїв? Словник сучасного українського сленгу
  5. мозоль — наступа́ти / наступи́ти на мозо́лю (на мозо́ль, на мозо́лі́) кому і без додатка. Торкатися в розмові того, що кого-небудь найбільш непокоїть, турбує. — Мислимо, такі втрати! Конструкторів варто викликати, хай подивилися б.— Та знають вони!... Фразеологічний словник української мови
  6. мозоль — МОЗО́ЛЬ див. мозо́ля. Словник української мови в 11 томах