мозоль

наступа́ти / наступи́ти на мозо́лю (на мозо́ль, на мозо́лі́) кому і без додатка. Торкатися в розмові того, що кого-небудь найбільш непокоїть, турбує. — Мислимо, такі втрати! Конструкторів варто викликати, хай подивилися б.— Та знають вони! — глухо гриміла трубка.— Не одні ми на мозолі їм наступаємо (З газети); (Палажка:) Та що це ти, Іване, такий злий сьогодні? (Хвенька (регоче):) На мозолю наступили! (Панас Мирний); Яворському стало незручно слухати роздратованого Сашка. Він вибачився й пішов на греблю, Колодуб відверто запитав у товариша: — Хто тобі сьогодні на мозоль наступив? Зізнайся! (Ю. Бедзик).