мозолити

мозо́лити о́чі кому. 1. Постійно або часто перебувати десь; набридати кому-небудь своєю присутністю. Навіть і очей вам своєю персоною не буду мозолити! ..Прощавайте, Настасіє Андріївно! (Олена Пчілка); Мозолить там очі усім, набрида (С. Олійник); (Боб ( спалахнув):) Я не мозолитиму вам більше очей, прекрасна леді! (Я. Галан); (Мокрина:) Хтось заколе ворога вилами або пришибне (приб’є) колом. А на тобі все скропиться (позначиться), коли будеш мозолити їм очі в селі (П. Козланюк); // З’являтися де-небудь, зустрічатися з кимсь. Він, як видно, не має наміру мозолити людям очі. Сидить дома (А. Головко); Головне ж, не часто з людьми зустрічався, не мозолив без потреби їм очі (І. Гончаренко). 2. Набридати своїм виглядом, заважати (про речі). Стільці так мозолять йому (діду) очі, що він кричить до Оксани (І. Драч).

мозо́лити ру́ки, зневажл. Займатися фізичною працею; працювати. помозо́лити свої́ ні́жні ру́чки. — Чули? ..Наш зоотехнік сам доглядає і доїть корову.— Нехай помозолить свої ніжні ручки,— кепкувала Химка (С. Добровольський).

мозо́лити (свій) язи́к (язика́), зневажл. Говорити багато зайвого, несуттєвого; базікати. Даремно язик свій мозолив оратор (З газети); Як би там не мозолили свої язики, але політика .. і далі йтиме (Ю. Мельничук).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мозолити — мозо́лити дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. мозолити — див. працювати Словник синонімів Вусика
  3. мозолити — [мозолиетие] -л'у, -лиеш; нак. -ол', -ол'теи Орфоепічний словник української мови
  4. мозолити — -лю, -лиш, недок., перех., розм. Тяжкою роботою або ходінням натирати мозолі. Мозолити очі комусь — бути на виду у того, кому це неприємно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. мозолити — Муляти, змуляти, змулити, позмуляти, намуляти, намулити, понамуляти, помуляти, помулити, трудити, натруджувати, натрудити, понатруджувати, потруджувати, потрудити, струджувати, струдити, поструджувати Словник чужослів Павло Штепа
  6. мозолити — МОЗО́ЛИТИ, лю, лиш, недок., що, розм. Важкою роботою або ходінням натирати мозолі. [Стеха: ] Завтра знов за тяжку працю: .. ніженьки томити, рученьки мозолити (М. Кропивницький); * Образно. Словник української мови у 20 томах
  7. мозолити — НАТЕ́РТИ (про взуття, одяг і т. ін. — тертям завдати болю, ушкодити шкіру), НАМУ́ЛЯТИ (НАМУ́ЛИТИ), СТЕ́РТИ підсил., НАМ'Я́ТИ розм., ПОШМУГЛЯ́ТИ розм.; НАМОЗО́ЛИТИ (з утворенням мозолів). — Недок. Словник синонімів української мови
  8. мозолити — Мозо́лити, -зо́лю, -лиш, -лять; не мозо́ль, не -зо́льте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. мозолити — МОЗО́ЛИТИ, лю, лиш, недок., перех., розм. Важкою роботою або ходінням натирати мозолі. [С т е х а: ] Завтра знов за тяжку працю: ..ніженьки томити, рученьки мозолити (Крон., І, 1958, 485); *Образно. Словник української мови в 11 томах