1. Словник української мови в 11 томах

мозолити

МОЗО́ЛИТИ, лю, лиш, недок., перех., розм. Важкою роботою або ходінням натирати мозолі.

[С т е х а: ] Завтра знов за тяжку працю: ..ніженьки томити, рученьки мозолити (Крон., І, 1958, 485);

*Образно. Мозолила Тарасові душу власна бідність надто останні півтора місяця (Мушк., Чорний хліб, 1960, 112).

◊ Мозо́лити о́чі кому — набридати, докучати постійною присутністю.

[Б об:] Я не мозолитиму вам більше очей, прекрасна леді! (Галан, І, 1960, 422);

Мозо́лити [свій[ язи́к — те саме, що базі́кати.

Як би там не мозолили свої язики папські алілуйщики, але політика Ватікану і далі йтиме у фарватері найреакційнішоі імперіалістичної політики (Мельн., Обличчя… 1960. 41).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мозолити — мозо́лити дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. мозолити — див. працювати Словник синонімів Вусика
  3. мозолити — [мозолиетие] -л'у, -лиеш; нак. -ол', -ол'теи Орфоепічний словник української мови
  4. мозолити — -лю, -лиш, недок., перех., розм. Тяжкою роботою або ходінням натирати мозолі. Мозолити очі комусь — бути на виду у того, кому це неприємно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. мозолити — Муляти, змуляти, змулити, позмуляти, намуляти, намулити, понамуляти, помуляти, помулити, трудити, натруджувати, натрудити, понатруджувати, потруджувати, потрудити, струджувати, струдити, поструджувати Словник чужослів Павло Штепа
  6. мозолити — МОЗО́ЛИТИ, лю, лиш, недок., що, розм. Важкою роботою або ходінням натирати мозолі. [Стеха: ] Завтра знов за тяжку працю: .. ніженьки томити, рученьки мозолити (М. Кропивницький); * Образно. Словник української мови у 20 томах
  7. мозолити — мозо́лити о́чі кому. 1. Постійно або часто перебувати десь; набридати кому-небудь своєю присутністю. Навіть і очей вам своєю персоною не буду мозолити! ..Прощавайте, Настасіє Андріївно! (Олена Пчілка); Мозолить там очі усім, набрида (С. Фразеологічний словник української мови
  8. мозолити — НАТЕ́РТИ (про взуття, одяг і т. ін. — тертям завдати болю, ушкодити шкіру), НАМУ́ЛЯТИ (НАМУ́ЛИТИ), СТЕ́РТИ підсил., НАМ'Я́ТИ розм., ПОШМУГЛЯ́ТИ розм.; НАМОЗО́ЛИТИ (з утворенням мозолів). — Недок. Словник синонімів української мови
  9. мозолити — Мозо́лити, -зо́лю, -лиш, -лять; не мозо́ль, не -зо́льте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)