мозоля

крива́вими мозо́ля́ми, зі сл. заробля́ти, зво́дити і т. ін. Важкою, наполегливою, виснажливою працею; тяжко. (Кряж:) На що плюнув? На що? На те, що кривавими мозолями, серцем зводили на своїй землі? (М. Зарудний).

(крива́вим) по́том і мозо́ля́ми, перев. зі сл. здобува́ти, добу́тий і под. Важкою, непосильною працею; тяжко. Вчені вважають, що біля добутого селянським потом і мозолями пирога годується орда чиновників чисельністю у три мільйони чоловік (З газети); Кривавим потом і мозолями заробляв чоловік на життя (З усн. мови).

наступа́ти / наступи́ти на мозо́лю (на мозо́ль, на мозо́лі́) кому і без додатка. Торкатися в розмові того, що кого-небудь найбільш непокоїть, турбує. — Мислимо, такі втрати! Конструкторів варто викликати, хай подивилися б.— Та знають вони! — глухо гриміла трубка.— Не одні ми на мозолі їм наступаємо (З газети); (Палажка:) Та що це ти, Іване, такий злий сьогодні? (Хвенька (регоче):) На мозолю наступили! (Панас Мирний); Яворському стало незручно слухати роздратованого Сашка. Він вибачився й пішов на греблю, Колодуб відверто запитав у товариша: — Хто тобі сьогодні на мозоль наступив? Зізнайся! (Ю. Бедзик).

натира́ти (набива́ти) мозо́лі́. Багато й наполегливо працювати. Важко людям обробляти свої городи.. Але треба працювати; може хоч якась картоплина буде. Набивати мозолі до полудня (В. Лисенко). нате́рти не о́дного мозоля́. — Такого таланту, як у Павла, ще не було в нашім роду. Проте нехай він не задається. Йому ще натерти не одного мозоля, доки видряпається на ту свою поетичну гору (Ю. Мушкетик).