мокрий

і мо́крого мі́сця не залиши́ти (не лиши́ти, не зоста́вити і т. ін.) від кого і без додатка. Вщент розгромити, знищити кого-небудь. Завтра, брат, знову двинем на гайдамаків. Та вже такою силою, що й мокрого місця не залишимо! (А. Іщук).

мо́кра спра́ва; мо́крий вчи́нок; мо́кре ді́ло. Злочин, пов’язаний з убивством або кровопролиттям. — Еге,— сказав собі бургомістр,— цей хлопчик був коло мокрих справ! (Ю. Яновський); Мотя, прозваний Мокрим, десь, певне, за його “мокрі” вчинки, був цікавий, проте, не тільки хулігансько-злодійською славою (Ю. Смолич). мо́кра і суха́ спра́ва. Допиталися організаторів цього маскарадного загону. Це були .. найняті ватажки нальотчиків, спеціалісти мокрої і сухої справи, матроський цей загін мав зрадити при слушній нагоді (Ю. Яновський).

мо́кре мі́сце лиши́ти від чого. Зруйнувати, знищити що-небудь дощенту. — Грізна зброя артилерія.. Ви вкажіть нам ціль за п’ять, за три версти — мокре місце від неї лишимо (А. Головко).

мо́крого мі́сця не зали́шиться (не ли́шиться, не зоста́неться) від кого і без додатка. Хтось буде вщент розбитий, знищений. — Як шваркону з автомата — мокрого місця не залишиться! (П. Загребельний). мо́кре мі́сце зоста́неться. — Згинь, маро,— стиснув кулаки Одноконь.— Відійди, бо як повторю, то мокре місце од тебе зостанеться (М. Олійник).

накри́ти (вкри́ти, напа́сти, напну́ти, обпа́сти і т. ін) мо́крим рядно́м кого. 1. Вилаяти когось (звичайно раптово, зненацька) або різко висловити своє незадоволення, сказати щось неприємне. Батько знов накрив її мокрим рядном.— І де ти в іродового батька волочишся! (І. Нечуй-Левицький); — Повертайте, хлопці, сьогоднішній виторг! — одразу ж накрив мокрим рядном своїх вірних помічників (М. Стельмах); Не доведи Боже Галі що лишнє сказати, лишній раз устати, по хаті пройти — так мати і вкриє мокрим рядном (Панас Мирний); Друкарю! Не дрімай: де треба, точку (крапку) став, Щоб мокрим нас рядном злий критик не напав (Л. Боровиковський); Стара напнула її (Настю) мокрим рядном. Най вона виб’є собі з голови і Гната, і любощі, бо то дурниця! (М. Коцюбинський); Обпала (дружина) мокрим рядном свого чоловіка за його нехтування приписами лікарів (Ю. Яновський). мов рядно́м накри́ти. Гордо (Настя) глянула!.. І знов, мов рядном накрила.— Хто з нас чорний, говоріть? (С. Олійник). 2. Піймати, захопити зненацька. — Ага, піймалась! .. накрили вас мокрим рядном (Д. Бедзик); — Ще два-три тижні — і буде пізно. А тепер ще можна накрити Каффу мокрим рядном. Війська там катма (З. Тулуб); Проштовхуючись до виходу, я гарячково мізкував, як накрити мокрим рядном брехунця-сусіду (А. Крижанівський); — Ти, дурню, не шукай собі хвороби. Не накликай нещастя. Воно ось-ось із-за горба само присуне й мокрим рядном тебе накриє (М. Понеділок).

о́чі на мо́крому мі́сці у кого. Хтось плаксивий, часто плаче. Марко не полюбляв жінок, у яких очі були на мокрому місці (С. Чорнобривець); — А в мене очі від природи на мокрому місці,— відповідає він і сміється.— Бувало, мама ще не встигне заміритись на мене рукою, а я як заголошу, то вся вулиця збігається (М. Стельмах). о́чі на солонці́. Хіба ж вам невідомо, що в нашої шановної добродійки очі завше на солонці: аби потягло туманом — вже й одвологли (Дніпрова Чайка); // Хтось заплаканий або плаче. — Я не плачу,— одмовив батько,— то у мене очі на мокрому місці (М. Кропивницький); — А ти чого плачеш? Скільки радості навколо на світі, а в тебе очі на мокрому місці. Ну і дівчина… (С. Масляк).

(ті́льки) мо́кре мі́сце лиши́лося (залиши́лося, зоста́лося і т. ін.). 1. від чого, рідше з чого. Що-небудь зникло, перестало існувати. — Загинеш ні за цапову душу, пришиє якийсь шваб багнетом до землі, та й тільки мокре місце залишиться від твого “патріотизму” (Ю. Збанацький); // Щось втратило цінність, вигляд і т. ін., зазнавши згубної дії кого-, чого-небудь. Ледь торкнулась (праскою) мереживної оздоби,— від неї лишилося мокре місце (З газети); Від збірки оповідань тільки мокре місце лишилося. Бомбить її рецензент і зліва, і справа (З газети); З їхньої схованки тільки мокре місце лишилося (З усн. мови). 2. від кого. Хто-небудь зазнав поразки або загинув; перепало комусь. — А продовжуватиме баламутити людей, то викличемо з заводу робітників, і від вас тільки мокре місце залишиться (П. Кочура); — Згинь, маро, — стиснув зуби Одноконь. — Відійди, бо як повторю, то мокре місце од тебе зостанеться (М. Олійник). мо́крого мі́сця не зали́шиться. — Як шваркону з автомата — мокрого місця не залишиться! (П. Загребельний).

(як (мов, ні́би і т. ін.)) мо́кра ку́рка. Безвольна, нерішуча, жалюгідна на вигляд людина. (Катерина:) Така дівчина була (Джульєтта), а ти мокра курка (О. Корнійчук). як змо́клі ку́ри. (Веселовський:) Товариші, ви пробачте мені, але сьогодні всі ви, як змоклі кури. Що наступила тяжка хвиля, це так, але що саме тепер треба доказати витривалість, це тричі так (Мирослав Ірчан).

як (на́че, ні́би і т. ін.) мо́кре ( рідше ме́рзле) гори́ть, перев. з дієсл. 1. Дуже повільно, мляво, не поспішаючи і т. ін. (робити що-небудь). “Катре! — кажу їй,— так ти діло робиш, голубко, як мокре горить!” (Марко Вовчок); І на полі .. жне — як мокре горить: вже й я, жінка, а понажинаю більше (А. Кримський); Працювали вони, як мокре горить, а вільний від роботи час витрачали на якісь комбінації (С. Тельнюк); В тому ж темпі, як мерзле горить,— взялися завдруге лагодити риштовання (О. Гончар). 2. Без бажання, неохоче, абияк, погано (робити щось). Вчилась (Настуся), як мокре горить; вчилась коли сама хотіла (І.Нечуй-Левицький); Заповзятий та ретельний колись, тепер він домашню роботу .. робить, як мокре горить (А. Іщук); На лісозаводі Станіслава Крапивницького нічна зміна працювала, як мерзле горить (С. Чорнобривець). як мо́кре горі́ло. Почав свою трудову біографію Карпов не блискуче. Працював, як мокре горіло (З газети). 3. Повільно, погано і т. ін. (щось відбувається, проходить, робиться тощо). Чогось у нас робота йде мляво, як мокре горить (І.Нечуй-Левицький); — Щось у вас робота йде, як мокре горить,— зауважив він (Г. Коцюба); — І не гоїться? — Потроху, як мокре горить (С. Добровольський); Справи .. ідуть так, як мокре горить (Ю. Збанацький). 4. перев. зі сл. робо́та. Без затрати належних зусиль; повільний, недбалий і т. ін. Юнак уже почав роботу, вже щось фрезерував, але хіба то була робота: ніби мокре горить (З газети).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мокрий — (з вологою) змочений. Словник синонімів Полюги
  2. мокрий — мо́крий прикметник Орфографічний словник української мови
  3. мокрий — (- дрова) сирий, намочений; (- підлогу) вологий; (- погоду) дощовий; мокренький, мокрісінький, мокруватий, мокрющий. Словник синонімів Караванського
  4. мокрий — Вимоклий, вільглий, водявий, водяний, водянистий, зволожений, замоклий, замочений, запотілий, змоклий, змокрілий, мокренький, мокресенький, мокрісінький, мокротний, мокруватий, намоклий, намочений, обмоклий, обмочений, переволожений, перемочений... Словник синонімів Вусика
  5. мокрий — [мокрией] м. (на) -рому/-р'ім, мн. -р'і Орфоепічний словник української мови
  6. мокрий — -а, -е. 1》 Просякнутий водою. || Покритий вологою. Мокре діло жарг. — убивство. 2》 розм. З великою кількістю опадів; сирий, дощовий (про погоду). 3》 спец. Пов'язаний із застосуванням рідини (води, кислот і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. мокрий — МО́КРИЙ, а, е. 1. Просякнутий водою. Рукава по лікті були мокрі, із їх [тих] текла патьоками вода (І. Нечуй-Левицький); Гордій Іванович сидів біля пічки, в якій сичали мокрі дрова (О. Копиленко); // Покритий вологою. – Івасю! що це з тобою?... Словник української мови у 20 томах
  8. мокрий — мокрий: ◊ ва́р'ят з мокрим ло́бом → вар'ят ◊ ва́р'ят з мокрою головою → вар'ят ◊ мокра робота → робота ◊ мокрий як хлющ → хлющ Лексикон львівський: поважно і на жарт
  9. мокрий — Мокрий дощу не боїться. Мокрому дощ не пошкодить. Мокрий квітень, сухий май, буде в клуні рай. Буде добрий урожай, аж душа радіти буде достатком. Промок до нитки. Змок аж до тіла. Мокрий, як хлющ. Дуже мокрий. Приповідки або українсько-народня філософія
  10. мокрий — (-а, -е) крим., міл., жрм. Пов'язаний із убивством, кровопролиттям. СЖЗ, 67. Словник жарґонної лексики української мови
  11. Мокрий — (Mokry) Володимир, нар. 1949, пол. учений і громадський діяч укр. походження; доктор філології, викладач Яґеллонського унів.; активіст Солідарності, у часи військового стану на нелегальному становищі, 1989-91 посол до пол. Універсальний словник-енциклопедія
  12. мокрий — ДОЩОВИ́Й (з дощем; багатий дощами), ДОЩОВИ́ТИЙ, МО́КРИЙ розм., СИРИ́Й розм. Була мокра, дощова неділя (І. Ле); Літо дощове, залило понизов'я, на березі виступила вода (К. Гордієнко); Світанок над Печерськом настав — ясний після дощовитої осінньої ночі (Ю. Словник синонімів української мови
  13. мокрий — МО́КРИЙ, а, е. 1. Просякнутий водою. Рукава по лікті були мокрі, із їх текла патьоками вода (Н.-Лев., II, 1956, 270); Гордій Іванович сидів біля пічки, в якій сичали мокрі дрова (Коп., Лейтенанти, 1947, 122); // Покритий вологою. — Івасю! що це з тобою?... Словник української мови в 11 томах