мокрий
МО́КРИЙ, а, е.
1. Просякнутий водою.
Рукава по лікті були мокрі, із їх текла патьоками вода (Н.-Лев., II, 1956, 270);
Гордій Іванович сидів біля пічки, в якій сичали мокрі дрова (Коп., Лейтенанти, 1947, 122);
// Покритий вологою.
— Івасю! що це з тобою? — ласкаво спитався Федір, дотримуючись [доторкуючись] мокрою рукою до його гарячої голови (Мирний, І, 1954, 306);
Босими закляклими ногами топталася [ Катерина ] по мокрому камінні (Чорн., Визвол. земля, 1959, 35).
Мо́кре від сліз обли́ччя — покрите сльозами обличчя.
Марта.. обхопила мене, притягла до себе й своїм мокрим від сліз обличчям притулилась до мого (Мирний, IV, 1955, 347);
Мо́крий від по́ту — покритий, просякнутий потом.
Йому стало легше. Посвітлішали очі, тільки був він дуже кволий і мокрий від поту (Шиян, Баланда, 1957, 72);
Мо́крий [аж] до кісто́к (до [оста́нньої] ни́тки); Мо́крий з голови́ до ніг; Мо́крий, хоч ви́крути; Мо́крий як хлющ — який наскрізь змок, промок (на дощі, у воді і т. ін.).
Галя, поки добігла до своєї хати, була мокра аж до кісток (Баш, Вибр., 1948, 88);
Джмелик, весь мокрий до нитки, шмигнув під воза (Тют., Вир, 1964, 84);
— Все одно мокрий я з голови до ніг,— сказав він, — то чому б і справді Рубонові не допомогти? (Шиян, Баланда, 1957, 67);
На Франці одяг, сорочка й спідниця були мокрі, хоч викрути (Чорн., Визвол. земля, 1959, 115);
3 річки вилазить мокрий як хлющ Кайманчик (Лев., Драми.., 1967, 238);
Мо́крі від сліз о́чі — повні очі сліз.
◊ Мо́кра ку́рка див. ку́рка;
Мо́кре ді́ло; Мо́крий вчи́нок; Мо́кра робо́та (спра́ва) — злочин, переважно пов’язаний із вбивством.
Він [цуцик] взявся винюхувати пролазки до чужих комор, чинити шкоду людям. Одного разу при такому мокрому ділі дядьки.. так щиро почастували його прочуханкою, що ледве вилизалось (Мельн., До раю.., 1961, 7);
Мотя, прозваний Мокрим десь, певне, за його "мокрі" вчинки, був цікавий, проте, не тільки хулігансько-злодійською славою (Смолич, Прекр. катастр., 1956,149);
[Петерсон:] Ви. не належите до людей, які роблять погоду.. [Бентлі:] Ви маєте рацію, майоре. Я не майстер мокрої роботи (Галан, І, 1960, 396);
— Еге, — сказав собі бургомістр, — цей хлопчик був коло мокрих справ! (Ю. Янов., І, 1954, 128);
Мо́кре мі́сце зали́шиться (зоста́неться); Мо́крого мі́сця не зали́шиться (не зоста́неться); Мо́крого мі́сця не зали́шити — нічого не залишиться (уживається як погроза розправитися з ким-небудь).
— Як шваркону з автомата — мокрого місця не залишиться! (Загреб., Європа 45, 1959, 56);
Завтра, брат, знову двинем на гайдамаків. Та вже такою силою, що й мокрого місця не залишимо! (Іщук, Вербівчани, 1961, 310);
Мо́крим рядно́м накри́ти (напа́стися, наки́нутися, напну́ти) див. рядно́;
О́чі на мо́крому мі́сці у кого — про того, хто часто плаче.
— А в мене очі від природи на мокрому місці.. Бувало, мама ще не встигне заміритись на мене рукою, а я як заголошу, то вся вулиця збігається (Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 76);
Як мо́кре гори́ть — погано й дуже поволі (робиться щось).
— Натре! — кажу їй, — так ти діло робиш, голубко, як мокре горить! — Аби то! — вона мені, — аби день до вечора! (Вовчок, І, 1955, 229);
І на полі з його казна-який женчик: жне — як мокре горить (Крим., Вибр., 1965, 369).
2. розм. З великою кількістю опадів; сирий, дощовий (про погоду).
Як на Мокрини (19 липця) буде дощ, то осінь буде мокра (Номис, 1864, № 473);
Нині чогось у мене нога болить.. Певно, од погоди, дуже нерівної, то мокрої, то холодної, з вітрами (Коцюб., III, 1956,189).
3. спец. Пов’язаний із застосуванням рідини (води, кислот і т. ін.).
Провели п’ять глибоких розпушувань міжрядь і одночасно підживлювали рослини, причому 2 — 3 підживлення робимо мокрим способом — гноївкою і аміачною водою (Хлібороб Укр., 2, 1966, 4).
Значення в інших словниках
- мокрий — (з вологою) змочений. Словник синонімів Полюги
- мокрий — мо́крий прикметник Орфографічний словник української мови
- мокрий — (- дрова) сирий, намочений; (- підлогу) вологий; (- погоду) дощовий; мокренький, мокрісінький, мокруватий, мокрющий. Словник синонімів Караванського
- мокрий — Вимоклий, вільглий, водявий, водяний, водянистий, зволожений, замоклий, замочений, запотілий, змоклий, змокрілий, мокренький, мокресенький, мокрісінький, мокротний, мокруватий, намоклий, намочений, обмоклий, обмочений, переволожений, перемочений... Словник синонімів Вусика
- мокрий — [мокрией] м. (на) -рому/-р'ім, мн. -р'і Орфоепічний словник української мови
- мокрий — -а, -е. 1》 Просякнутий водою. || Покритий вологою. Мокре діло жарг. — убивство. 2》 розм. З великою кількістю опадів; сирий, дощовий (про погоду). 3》 спец. Пов'язаний із застосуванням рідини (води, кислот і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- мокрий — МО́КРИЙ, а, е. 1. Просякнутий водою. Рукава по лікті були мокрі, із їх [тих] текла патьоками вода (І. Нечуй-Левицький); Гордій Іванович сидів біля пічки, в якій сичали мокрі дрова (О. Копиленко); // Покритий вологою. – Івасю! що це з тобою?... Словник української мови у 20 томах
- мокрий — мокрий: ◊ ва́р'ят з мокрим ло́бом → вар'ят ◊ ва́р'ят з мокрою головою → вар'ят ◊ мокра робота → робота ◊ мокрий як хлющ → хлющ Лексикон львівський: поважно і на жарт
- мокрий — Мокрий дощу не боїться. Мокрому дощ не пошкодить. Мокрий квітень, сухий май, буде в клуні рай. Буде добрий урожай, аж душа радіти буде достатком. Промок до нитки. Змок аж до тіла. Мокрий, як хлющ. Дуже мокрий. Приповідки або українсько-народня філософія
- мокрий — (-а, -е) крим., міл., жрм. Пов'язаний із убивством, кровопролиттям. СЖЗ, 67. Словник жарґонної лексики української мови
- Мокрий — (Mokry) Володимир, нар. 1949, пол. учений і громадський діяч укр. походження; доктор філології, викладач Яґеллонського унів.; активіст Солідарності, у часи військового стану на нелегальному становищі, 1989-91 посол до пол. Універсальний словник-енциклопедія
- мокрий — і мо́крого мі́сця не залиши́ти (не лиши́ти, не зоста́вити і т. ін.) від кого і без додатка. Вщент розгромити, знищити кого-небудь. Завтра, брат, знову двинем на гайдамаків. Та вже такою силою, що й мокрого місця не залишимо! (А. Іщук). Фразеологічний словник української мови
- мокрий — ДОЩОВИ́Й (з дощем; багатий дощами), ДОЩОВИ́ТИЙ, МО́КРИЙ розм., СИРИ́Й розм. Була мокра, дощова неділя (І. Ле); Літо дощове, залило понизов'я, на березі виступила вода (К. Гордієнко); Світанок над Печерськом настав — ясний після дощовитої осінньої ночі (Ю. Словник синонімів української мови