1. Словник синонімів Вусика

мокрий

Вимоклий, вільглий, водявий, водяний, водянистий, зволожений, замоклий, замочений, запотілий, змоклий, змокрілий, мокренький, мокресенький, мокрісінький, мокротний, мокруватий, намоклий, намочений, обмоклий, обмочений, переволожений, перемочений, підволожений, підмочений, підталий, провільглий, примочений, промочений, проталий, розмоклий, розмочений, росяний, росянистий, пітний (мокрий від поту), спотілий

Фразеологічні синоніми: мокрий до рубця; мокрий до останньої нитки; мокрий, хоч вижми; мокрий хоч викрути; мокрий, як бирка (биря); мокрий, як з-під ринви; мокрий, як курка під дощем; мокрий, як на мочарях (грунт); мокрий, як хлющ (хлюща)

Приповідки: Обмок, як вовк, обкис, як лис. Сухої нитки не лишилося

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мокрий — (з вологою) змочений. Словник синонімів Полюги
  2. мокрий — мо́крий прикметник Орфографічний словник української мови
  3. мокрий — (- дрова) сирий, намочений; (- підлогу) вологий; (- погоду) дощовий; мокренький, мокрісінький, мокруватий, мокрющий. Словник синонімів Караванського
  4. мокрий — [мокрией] м. (на) -рому/-р'ім, мн. -р'і Орфоепічний словник української мови
  5. мокрий — -а, -е. 1》 Просякнутий водою. || Покритий вологою. Мокре діло жарг. — убивство. 2》 розм. З великою кількістю опадів; сирий, дощовий (про погоду). 3》 спец. Пов'язаний із застосуванням рідини (води, кислот і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. мокрий — МО́КРИЙ, а, е. 1. Просякнутий водою. Рукава по лікті були мокрі, із їх [тих] текла патьоками вода (І. Нечуй-Левицький); Гордій Іванович сидів біля пічки, в якій сичали мокрі дрова (О. Копиленко); // Покритий вологою. – Івасю! що це з тобою?... Словник української мови у 20 томах
  7. мокрий — мокрий: ◊ ва́р'ят з мокрим ло́бом → вар'ят ◊ ва́р'ят з мокрою головою → вар'ят ◊ мокра робота → робота ◊ мокрий як хлющ → хлющ Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. мокрий — Мокрий дощу не боїться. Мокрому дощ не пошкодить. Мокрий квітень, сухий май, буде в клуні рай. Буде добрий урожай, аж душа радіти буде достатком. Промок до нитки. Змок аж до тіла. Мокрий, як хлющ. Дуже мокрий. Приповідки або українсько-народня філософія
  9. мокрий — (-а, -е) крим., міл., жрм. Пов'язаний із убивством, кровопролиттям. СЖЗ, 67. Словник жарґонної лексики української мови
  10. Мокрий — (Mokry) Володимир, нар. 1949, пол. учений і громадський діяч укр. походження; доктор філології, викладач Яґеллонського унів.; активіст Солідарності, у часи військового стану на нелегальному становищі, 1989-91 посол до пол. Універсальний словник-енциклопедія
  11. мокрий — і мо́крого мі́сця не залиши́ти (не лиши́ти, не зоста́вити і т. ін.) від кого і без додатка. Вщент розгромити, знищити кого-небудь. Завтра, брат, знову двинем на гайдамаків. Та вже такою силою, що й мокрого місця не залишимо! (А. Іщук). Фразеологічний словник української мови
  12. мокрий — ДОЩОВИ́Й (з дощем; багатий дощами), ДОЩОВИ́ТИЙ, МО́КРИЙ розм., СИРИ́Й розм. Була мокра, дощова неділя (І. Ле); Літо дощове, залило понизов'я, на березі виступила вода (К. Гордієнко); Світанок над Печерськом настав — ясний після дощовитої осінньої ночі (Ю. Словник синонімів української мови
  13. мокрий — МО́КРИЙ, а, е. 1. Просякнутий водою. Рукава по лікті були мокрі, із їх текла патьоками вода (Н.-Лев., II, 1956, 270); Гордій Іванович сидів біля пічки, в якій сичали мокрі дрова (Коп., Лейтенанти, 1947, 122); // Покритий вологою. — Івасю! що це з тобою?... Словник української мови в 11 томах