мокрий

Значення в інших словниках

1. мокрий — (з вологою) змочений. Словник синонімів Полюги
2. мокрий — мо́крий прикметник Орфографічний словник української мови
3. мокрий — (- дрова) сирий, намочений; (- підлогу) вологий; (- погоду) дощовий; мокренький, мокрісінький, мокруватий, мокрющий. Словник синонімів Караванського
4. мокрий — Вимоклий, вільглий, водявий, водяний, водянистий, зволожений, замоклий, замочений, запотілий, змоклий, змокрілий, мокренький, мокресенький, мокрісінький, мокротний, мокруватий, намоклий, намочений, обмоклий, обмочений, переволожений, перемочений... Словник синонімів Вусика
5. мокрий — [мокрией] м. (на) -рому/-р'ім, мн. -р'і Орфоепічний словник української мови
6. мокрий — -а, -е. 1》 Просякнутий водою. || Покритий вологою. Мокре діло жарг. — убивство. 2》 розм. З великою кількістю опадів; сирий, дощовий (про погоду). 3》 спец. Пов'язаний із застосуванням рідини (води, кислот і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
7. мокрий — МО́КРИЙ, а, е. 1. Просякнутий водою. Рукава по лікті були мокрі, із їх [тих] текла патьоками вода (І. Нечуй-Левицький); Гордій Іванович сидів біля пічки, в якій сичали мокрі дрова (О. Копиленко); // Покритий вологою. – Івасю! що це з тобою?... Словник української мови у 20 томах
8. мокрий — мокрий: ◊ ва́р'ят з мокрим ло́бом → вар'ят ◊ ва́р'ят з мокрою головою → вар'ят ◊ мокра робота → робота ◊ мокрий як хлющ → хлющ Лексикон львівський: поважно і на жарт
9. мокрий — (-а, -е) крим., міл., жрм. Пов'язаний із убивством, кровопролиттям. СЖЗ, 67. Словник жарґонної лексики української мови
10. Мокрий — (Mokry) Володимир, нар. 1949, пол. учений і громадський діяч укр. походження; доктор філології, викладач Яґеллонського унів.; активіст Солідарності, у часи військового стану на нелегальному становищі, 1989-91 посол до пол. Універсальний словник-енциклопедія
11. мокрий — і мо́крого мі́сця не залиши́ти (не лиши́ти, не зоста́вити і т. ін.) від кого і без додатка. Вщент розгромити, знищити кого-небудь. Завтра, брат, знову двинем на гайдамаків. Та вже такою силою, що й мокрого місця не залишимо! (А. Іщук). Фразеологічний словник української мови
12. мокрий — ДОЩОВИ́Й (з дощем; багатий дощами), ДОЩОВИ́ТИЙ, МО́КРИЙ розм., СИРИ́Й розм. Була мокра, дощова неділя (І. Ле); Літо дощове, залило понизов'я, на березі виступила вода (К. Гордієнко); Світанок над Печерськом настав — ясний після дощовитої осінньої ночі (Ю. Словник синонімів української мови
13. мокрий — МО́КРИЙ, а, е. 1. Просякнутий водою. Рукава по лікті були мокрі, із їх текла патьоками вода (Н.-Лев., II, 1956, 270); Гордій Іванович сидів біля пічки, в якій сичали мокрі дрова (Коп., Лейтенанти, 1947, 122); // Покритий вологою. — Івасю! що це з тобою?... Словник української мови в 11 томах