1. Словник української мови в 11 томах

мозоля

МОЗО́ЛЯ, і, ж. і МОЗО́ЛЬ, я, ч.

1. Розрощення у тварин і людини рогового шару шкіри (перев. на руках і ногах) у місцях, що зазнають тривалого тиснення або тертя.

Почнуть кущі бур’яном заростати — знов сапа в роботі, знов мозолі на руках (Коцюб., І, 1955, 191);

Прикладом найпростішого.. ураження шкіри, викликаного тертям, є водяна мозоля (Як запоб. заразн. хвор.., 1957, 24);

— Стрижу, стрижу [овець] і кінця-краю не видно… Руки геть у мозолях (Тулуб, В степу.., 1964, 145);

*У порівн. Прив’язані [байгородці] на все життя до нього [свого міста], вони знають його, як свої мозолі (Ю. Янов., І, 1958, 174).

2. перен. Важка праця.

Селянськими мозолями пани живуть (Укр.. присл.., 1955, 5).

3. Кістковий наріст на тому місці, де кістка зрослася після перелому або іншого ушкодження.

Кістки новонародженого зростаються дуже швидко, утворюючи звичайно велику мозолю (Хвор. дит. віку, 1955, 13).

Натира́ти (нате́рти) мозо́лі (мозоля́) див. натира́ти.

◊ Наступи́ти на мозо́лю (мозо́ль) див. наступа́ти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мозоля — мозо́ля іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. мозоля — див. наріст Словник синонімів Вусика
  3. мозоля — -і, ж. і мозоль, -я, ч. 1》 Розрощення у тварин і людини рогового шару шкіри (перев. на руках і ногах) у місцях, що зазнають тривалого тиснення або тертя. 2》 перен. Тяжка праця. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. мозоля — Нагнітка, нагніток, муль, мулька, гузка, див. мозіль Словник чужослів Павло Штепа
  5. мозоля — МОЗО́ЛЯ, і, ж., МОЗО́ЛЬ, я́, ч. 1. Розрощення у тварин і людини рогового шару шкіри (перев. на руках і ногах) в місцях, що зазнають тривалого тиснення або тертя. Почнуть кущі бур'яном заростати – знов сапа в роботі, знов мозолі на руках (М. Словник української мови у 20 томах
  6. мозоля — крива́вими мозо́ля́ми, зі сл. заробля́ти, зво́дити і т. ін. Важкою, наполегливою, виснажливою працею; тяжко. (Кряж:) На що плюнув? На що? На те, що кривавими мозолями, серцем зводили на своїй землі? (М. Зарудний). (крива́вим) по́том і мозо́ля́ми, перев. Фразеологічний словник української мови
  7. мозоля — Мозо́ля, -лі; -зо́лі, -зо́лів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. мозоля — Мозо́ля, -лі ж. Мозоль. Три ниточки тоненьких напряла, три мозолі на долоні намуляла. Чуб. V. 669. Словник української мови Грінченка