наберлятися

(-яюся, -яєшся) док.; мол. Наїстися. Нерідко реномени успадковують систему семантико-синтаксичних зв'язків первинної назви: <...> наберлятися — "наїстися" — (чого?), (де?), (коли?), (скільки?) (Н. Шовгун, Формування українського...).