наблатикатися

(-аюся, -аєшся) док.

1. крим., мол. Вивчити злодійський жарґон. — І наблатикався ж ти! У вас що, спеціальні курси в петеу по вивченню жаргону є? Я таких слів і не чув (В. Врублевський, Замах на генсека). БСРЖ, 367; СЖЗ, 69; ЯБМ, 51.

2. мол., Набути навичок у чомусь. Наблатикатися клеїти обої. Югановы, 138.