наворотка

(-и) ж.; мол. Те саме, що наворот 1. Неуспіх був запрограмований уже бодай тим, що, попри концептуальну "наворотку", автори не подбали про те, аби представити свій проект цілісним — до Львова прибула лишень частина антуражу (Поступ, 15.07.1999).