1. Словник жарґонної лексики української мови

наворот

(-у) ч.; мол.

1. несхвальн. Щось мудроване, складне для розуміння. Причому пісні "проспівані" французом [Жаном Будіаяром] соковито і без занудно-наукових "наворотів" (Книжник, 2001, № 5); Проголосили нас цілком стандартно, мовляв, зараз послухайте хлоп'ят з України, тобто без усяких там наворотів "зараз вийде екзотична українська група", або "подивімося на мавпу в клітці" (МТ, 1999, № 13). БСРЖ, 368.

2. несхвальн. або ірон. Щось нелогічне, дивне, неадекватне у поведінці, думках людини. А найбільший "наворот" — викупити окрему театральну ложу за 14 тисяч "баксів" (УМ. 16.02.1999). БСРЖ, 368; ТСРОЖ, 114.

3. частіше мн. навороти, ів; ірон. Деталі, які ускладнюють щось. Відмовившись від суто "живого" звуку, музикант активно став використовувати комп'ютери, синтезатори, бек-вокали та інші навороти сучасного саунду (Поступ, 5.08.1999); Сьогодні ввечері... "Бердиш". Зі всіма наворотами — як ти просив. Глушник. Оптичний приціл, лазерний цілевказувач... (С. Бортніков, Чистильник). БСРЖ, 368; ТСРОЖ, 114.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наворот — на́ворот іменник чоловічого роду діал. Орфографічний словник української мови
  2. наворот — г., (один цикл) захід, напад, рип, наверт, цикл; п! НАВЕРТОМ, НАСКОКОМ. Словник синонімів Караванського
  3. наворот — -у, ч., діал. Повернення. Двома (трьома) наворотами — двома (трьома) заходами, прийомами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. наворот — НА́ВОРОТ, у, ч., діал. Повернення. За кожним наворотом додому каявся [Краньцовський] й приобіцював, що вже поправиться (Л. Мартович); За третім, а може, четвертим, наворотом кашель зовсім втих, і в хату увійшов хорий (Б. Словник української мови у 20 томах
  5. наворот — У, ч. 1. Удосконалення, нововведення. Хайтеков- ський наворот. 2. Ускладнення. Заморочений наворот. 3. Щось, чим можна похизуватися. Так то воно так. Але це не єдине місце, де я стрічав подібні «навороти», які інакше як «виїбонами» не назвеш (Інтернет). Словник сучасного українського сленгу
  6. наворот — ПОВЕ́РНЕННЯ, ПОВОРО́Т (ПОВОРІ́Т рідше) розм., ВОРОТТЯ́ фольк., розм., НА́ВОРОТ діал. Батько сподівається на моє швидке повернення з фронту (П. Колесник); Досить довго ждала Регіна на вулиці на поворот Владка (І. Словник синонімів української мови
  7. наворот — На́ворот, -роту, -ротові; -роти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. наворот — НА́ВОРОТ, у, ч., діал. Повернення. За кожним поворотом додому каявся [Краньцовський] й приобіцював, що вже поправиться (Март., Тв., 1954, 335). Двома́ (трьома́) на́воротами — двома (трьома) заходами, прийомами. Ярослав зустрів їх (печенігів] на Альті,.. Словник української мови в 11 томах
  9. наворот — Наворот, -ту м. 1) Поворотъ. Желех. 2) Возвращеніе; повтореніе. Желех. другим, третім etc. наворотом. Во второй, въ третій etc. разъ. Желех. Словник української мови Грінченка