1. Словник жарґонної лексики української мови

наводка

(-и) ж.

1. крим., міл. Вказівка на об'єкт злочину. Це не було випадкове захоплення партії наркотиків посеред океану. Тут однозначно не обійшлося без "наводки" (УМ, 1.06.2001); За півтори години телефонного спілкування <...> з'ясувалося, що всі 20 "наводок" ведуть на Драгоманова, 2. (ВК, 3.04.2001). БСРЖ, 368; СЖЗ, 70. // Об'єкт, намічений для пограбування. БСРЖ, 368; ЯБМ, 54.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наводка — наво́дка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. наводка — -и, ж., спец. Спрямування осі каналу ствола гармати в певному напрямі. Пряма наводка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. наводка — Націль, виціль, зіціль Словник чужослів Павло Штепа
  4. наводка — НАВО́ДКА, и, ж., спец. 1. Спрямування осі каналу ствола гармати для стрільби в напрямі певної цілі. Косінський керував першою наводкою гармат і велів випустити на ворога по чавунному ядру (Іван Ле); Наводку краще за них [командирів] ніхто робити не вмів!... Словник української мови у 20 томах
  5. наводка — И, ж. 1. Вказівка, направлення. Від кого наводка? 2. Довідка. Зроби наводку, за скільки можна буде перескласти цей екзамен? Словник сучасного українського сленгу
  6. наводка — НАВО́ДКА, и, ж., спец. Спрямування осі каналу ствола гармати в певному напрямі. Косінський керував першою наводкою гармат і велів випустити на ворога по чавунному ядру (Ле, Наливайко, 1957, 90). Словник української мови в 11 томах