наводка
НАВО́ДКА, и, ж., спец. Спрямування осі каналу ствола гармати в певному напрямі.
Косінський керував першою наводкою гармат і велів випустити на ворога по чавунному ядру (Ле, Наливайко, 1957, 90).
Пряма́ наво́дка; Прямо́ю наво́дкою; 3 прямо́ї наво́дки — про стрільбу по видимій цілі.
Замовкли й батареї, переорієнтовуючись на пряму наводку, щоб розстрілювати ворога (Ле і Лев., Півд. захід, 1950, 381);
Гармати били прямою наводкою, стволи вже стояли горизонтально, навіть були похилені до землі і такі гарячі, що рукою не доторкнешся (Кучер, Голод, 1961, 140);
Вогневі позиції зайняли на узліссі, біля яру, щоб можна було бити з прямої наводки (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 533).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- наводка — наво́дка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- наводка — -и, ж., спец. Спрямування осі каналу ствола гармати в певному напрямі. Пряма наводка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- наводка — Націль, виціль, зіціль Словник чужослів Павло Штепа
- наводка — НАВО́ДКА, и, ж., спец. 1. Спрямування осі каналу ствола гармати для стрільби в напрямі певної цілі. Косінський керував першою наводкою гармат і велів випустити на ворога по чавунному ядру (Іван Ле); Наводку краще за них [командирів] ніхто робити не вмів!... Словник української мови у 20 томах
- наводка — И, ж. 1. Вказівка, направлення. Від кого наводка? 2. Довідка. Зроби наводку, за скільки можна буде перескласти цей екзамен? Словник сучасного українського сленгу
- наводка — (-и) ж. 1. крим., міл. Вказівка на об'єкт злочину. Це не було випадкове захоплення партії наркотиків посеред океану. Тут однозначно не обійшлося без "наводки" (УМ, 1.06.2001); За півтори години телефонного спілкування <... Словник жарґонної лексики української мови