1. Словник жарґонної лексики української мови

накапати

(-аю, -аєш) док., (кому, на кого); жрм, мол., крим.; несхвальн. Донести на когось. — Дивись, щоб потім на нас не плакала — сказала увечері мама (Тамара таки встигла "накапати" ...) (С. Антонишин, Тюльпани на вісімнадцяте). БСРЖ, 371; СЖЗ, 71.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. накапати — нака́пати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. накапати — див. накапувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. накапати — НАКА́ПАТИ див. нака́пувати. Словник української мови у 20 томах
  4. накапати — Аю, -аєш, док. Донести на когось, наябедничати. Накапали начальству. Словник сучасного українського сленгу
  5. накапати — ДОНО́СИТИ на кого (перев. таємно подавати відомості з обвинуваченням кого-небудь у чомусь), ПОКА́ЗУВАТИ, ВИКА́ЗУВАТИ кого, КА́ПАТИ розм., НАКА́ПУВАТИ розм., Я́БЕДНИЧАТИ зневажл., ФІСКА́ЛИТИ зневажл., ТОПИ́ТИ кого, розм., ШЕПТА́ТИ розм., ДОКА́ЗУВАТИ заст. Словник синонімів української мови
  6. накапати — Нака́пати, -паю, -паєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. накапати — НАКА́ПАТИ див. нака́пувати. Словник української мови в 11 томах
  8. накапати — Накапати, -ся см. накапувати, -ся. Словник української мови Грінченка