накапати

ДОНО́СИТИ на кого (перев. таємно подавати відомості з обвинуваченням кого-небудь у чомусь), ПОКА́ЗУВАТИ, ВИКА́ЗУВАТИ кого, КА́ПАТИ розм., НАКА́ПУВАТИ розм., Я́БЕДНИЧАТИ зневажл., ФІСКА́ЛИТИ зневажл., ТОПИ́ТИ кого, розм., ШЕПТА́ТИ розм., ДОКА́ЗУВАТИ заст., ДОВО́ДИТИ діал. — Док.: донести́, показа́ти, ви́казати, нака́пати, ная́бедничати, нафіска́лити, шепну́ти, доказа́ти, довести́. — Ти смієш, кошеня мерзенне, Зевесу доносить на мене, Щоб тим нас привести в розлад (І. Котляревський); — А як Ілько покаже, що тебе не було... Він тепер ненавидить тебе, то, може... (В. Винниченко); Хоч би й тридцятеро коней пропало, я на брата не піду виказувати, самого себе ганьбити (Б. Грінченко); — — На наш полк капав (Гудзій). Заявив, що нема ніякого смислу озброювати нас... (А. Головко); — Навіщо ти бунтуєш чесних колгоспників?.. — Сергій накапав? — Не твоє діло (Григорій Тютюнник); — Ми з ним розправимося, щоб не ябедничав, щоб не видавав своїх (Панас Мирний); Нафіскалити класному наглядачеві на товариша, вислужитися перед шкільним начальством — що могло бути мерзеннішим за це? (О. Донченко); — На каверзи пускаєшся, п'янице? Не тілько себе губиш — других топиш! (Панас Мирний); Невже забув (Пуер) ключі у своїх друзів.., певно, знайшлись би й такі, що шепнули вищому начальству (А. Хижняк); На нього доказують, що він з ними заодно (Г. Квітка-Основ'яненко); — Як будеш, — каже (стражник), — як слід наглядати та про все мені доводити, то як запопадуть твого пана на злому вчинку.., — то тобі, каже, начальство медаль дасть (Панас Мирний).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. накапати — нака́пати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. накапати — див. накапувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. накапати — НАКА́ПАТИ див. нака́пувати. Словник української мови у 20 томах
  4. накапати — Аю, -аєш, док. Донести на когось, наябедничати. Накапали начальству. Словник сучасного українського сленгу
  5. накапати — (-аю, -аєш) док., (кому, на кого); жрм, мол., крим.; несхвальн. Донести на когось. — Дивись, щоб потім на нас не плакала — сказала увечері мама (Тамара таки встигла "накапати" ...) (С. Антонишин, Тюльпани на вісімнадцяте). БСРЖ, 371; СЖЗ, 71. Словник жарґонної лексики української мови
  6. накапати — Нака́пати, -паю, -паєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. накапати — НАКА́ПАТИ див. нака́пувати. Словник української мови в 11 томах
  8. накапати — Накапати, -ся см. накапувати, -ся. Словник української мови Грінченка