1. Словник жарґонної лексики української мови

наколоти

(-лю, -леш) док., кого; мол., жрм; несхвальн. Обдурити, ввести в оману когось. Ота так звана інвестиція двом ділягам зовсім нічого не коштувала: вони просто "відстібнули" якусь там крихітку від тих солідних сум та ще й при цьому умудрилися добряче "наколоти" своїх колег по бізнесу (З виступу по радіо, 2001 р.). БСРЖ, 373; ЯБМ, 2, 62.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наколоти — наколо́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. наколоти — див. наколювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. наколоти — НАКОЛО́ТИ див. нако́лювати. Словник української мови у 20 томах
  4. наколоти — Лю, -леш, док. Обманути. Знову на базарі накололи. Словник сучасного українського сленгу
  5. наколоти — НАСТРО́МЛЮВАТИ (проколюючи, простромлюючи, поміщати на чому-небудь гострому, тонкому), НАДІВА́ТИ, НАКО́ЛЮВАТИ, НАТИКА́ТИ, НАШПИ́ЛЮВАТИ, НАШТРИ́КУВАТИ розм., СТРОМЛЯ́ТИ рідше; НАНИ́ЗУВАТИ (перев. Словник синонімів української мови
  6. наколоти — НАКОЛО́ТИ див. нако́лювати. Словник української мови в 11 томах
  7. наколоти — Наколювати, -люю, -єш сов. в. наколоти, -лю́, -леш, гл. 1) Накалывать, наколоть (остріемъ). 2) Надкалывать, надколоть, раскалывать, расколоть немного съ конца. 3) Щепить, нащепить. Наколи трісок. Словник української мови Грінченка