1. Словник жарґонної лексики української мови

наколювати

(-юю, -юєш) недок., кого; жрм. Обдурювати когось. Наколюють народ на базарі. // жрм; жарт. Розігрувати когось. Давай його наколемо.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наколювати — нако́лювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. наколювати — -юю, -юєш, недок., наколоти, -колю, -колеш, док., перех. 1》 Колючи, приготовляти в якій-небудь кількості. 2》 Ушкоджувати, ранити щось, наткнувшись на що-небудь гостре. 3》 Натикати, настромлювати на що-небудь. 4》 Прикріплювати що-небудь до чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. наколювати — НАКО́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАКОЛО́ТИ, колю́, ко́леш, док., чого. 1. Колючи, приготовляти в якій-небудь кількості. [Гільде:] Поклади ти тую сокиру. [Готліб:] А хто ж скалок наколе?... Словник української мови у 20 томах
  4. наколювати — НАСТРО́МЛЮВАТИ (проколюючи, простромлюючи, поміщати на чому-небудь гострому, тонкому), НАДІВА́ТИ, НАКО́ЛЮВАТИ, НАТИКА́ТИ, НАШПИ́ЛЮВАТИ, НАШТРИ́КУВАТИ розм., СТРОМЛЯ́ТИ рідше; НАНИ́ЗУВАТИ (перев. Словник синонімів української мови
  5. наколювати — НАКО́ЛЮВАТИ, юю, юсш, недок., НАКОЛО́ТИ, колю́, ко́леш, док., перех. 1. Колючи, приготовляти в якій-небудь кількості. (Гільде:] Поклади ти тую сокиру. [Готліб:] А хто ж скалок наколе? (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах