наколювати
НАКО́ЛЮВАТИ, юю, юсш, недок., НАКОЛО́ТИ, колю́, ко́леш, док., перех.
1. Колючи, приготовляти в якій-небудь кількості. (Гільде:]
Поклади ти тую сокиру. [Готліб:] А хто ж скалок наколе? (Л. Укр., IV, 1954, 257);
Порубав [Явтух] м’ясо, наносив води, наколов дровець (Ю. Янов., II, 1954, 211).
2. Ушкоджувати, ранити щось, наткнувшись на що-небудь гостре.
Оповів [Йон] їй, як наколов собі руку батьковою бородою (Коцюб., І, 1955, 241);
Юрасик ганявся за зеленим коником, наколов ногу і заплакав (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 6).
3. Натикати, настромлювати на що-небудь.
Він рекомендує.. зрізати вручну кошики [соняшника] і наколювати їх на стебла донизу насінням для просушування (Хлібороб Укр., 9, 1965, 14);
Наколов [Федоров] спичкою галушку у відрі, покуштував (Шер., В партиз. загонах, 1947, 75).
4. Прикріплювати що-небудь до чогось.
5. тільки док. Колючи, убити в якій-небудь кількості.
— Навозив [Панько] жита й пшениці, і кабанів наколов колгоспних, і телят нарізав (Збан., Єдина, 1959, 33).
Значення в інших словниках
- наколювати — нако́лювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- наколювати — -юю, -юєш, недок., наколоти, -колю, -колеш, док., перех. 1》 Колючи, приготовляти в якій-небудь кількості. 2》 Ушкоджувати, ранити щось, наткнувшись на що-небудь гостре. 3》 Натикати, настромлювати на що-небудь. 4》 Прикріплювати що-небудь до чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
- наколювати — НАКО́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАКОЛО́ТИ, колю́, ко́леш, док., чого. 1. Колючи, приготовляти в якій-небудь кількості. [Гільде:] Поклади ти тую сокиру. [Готліб:] А хто ж скалок наколе?... Словник української мови у 20 томах
- наколювати — (-юю, -юєш) недок., кого; жрм. Обдурювати когось. Наколюють народ на базарі. // жрм; жарт. Розігрувати когось. Давай його наколемо. Словник жарґонної лексики української мови
- наколювати — НАСТРО́МЛЮВАТИ (проколюючи, простромлюючи, поміщати на чому-небудь гострому, тонкому), НАДІВА́ТИ, НАКО́ЛЮВАТИ, НАТИКА́ТИ, НАШПИ́ЛЮВАТИ, НАШТРИ́КУВАТИ розм., СТРОМЛЯ́ТИ рідше; НАНИ́ЗУВАТИ (перев. Словник синонімів української мови