1. Словник жарґонної лексики української мови

наплечник

(-а) ч.; пласт. Рюкзак. пласт. сл.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наплечник — напле́чник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. наплечник — див. наплічник Словник церковно-обрядової термінології
  3. наплечник — Речовик, рюкзак Фразеологічні синоніми: речовий мішок Словник синонімів Вусика
  4. наплечник — 1. (однострою) нараменник, (одягу) полик, (сорочки муж.) плічко, (сорочки жін.) уставка 2. це див. ранець, рюкзак, сума Словник чужослів Павло Штепа
  5. наплечник — напле́чник рюкзак (м, ср, ст): В наплечнику маємо консерви (Селепко)|| = броцак Лексикон львівський: поважно і на жарт