напитися

син.

(спиртних напоїв): вгаситися, набухатися, надратися, надринкатися, нажертися, нажлуктитися, накваситися, нажльоктатися, накваситися, накирятися, наллятися бухлом, насинячитися, нахлятися, синьки накидатися, сліпи (хавло) залити.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. напитися — напи́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. напитися — [напитиес'а] -пйус'а, -пйес':а, -пйец':а, -пйеимос'а, -пйеитес'а, -пйуц':а; мин. -иўс'а, -иелас'а; нак. -пийс'а, -пийтеис'а Орфоепічний словник української мови
  3. напитися — див. напиватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. напитися — НАПИ́ТИСЯ див. напива́тися. Словник української мови у 20 томах
  5. напитися — "Не по вас, гуси, я йду — води напитися", — каже лисиця. Обманює. Коли на Стрітення півень не нап'ється води — то на Юрія віл не напасеться трави. Господарська ворожба погоди. Стрітення 15 лютня, а св. Юрія 6 мая. Приповідки або українсько-народня філософія
  6. напитися — хоч з лиця́ води́ напи́йся (во́ду пий). Дуже гарний, вродливий. Хоч води з лиця напийся, така пристойна молодиця! (Ганна Барвінок); (Пузир:) Та ти ж його (жениха) ще не бачила, подивися перше: з лиця хоч воду пий, Бова королевич! (І. Фразеологічний словник української мови
  7. напитися — НАПИ́ТИСЯ (випивши алкогольних напоїв, стати п'яним), УПИ́ТИСЯ (ВПИ́ТИСЯ) підсил., ПЕРЕПИ́ТИСЯ підсил., ОБПИ́ТИСЯ підсил. розм., НАБРА́ТИСЯ підсил. розм., НАДУ́ДЛИТИСЯ підсил. вульг., НАЖЛУКТИ́ТИСЯ (НАЖЛУКТА́ТИСЯ рідше) підсил. вульг. Словник синонімів української мови
  8. напитися — Напи́тися, -п’ю́ся, -п’є́шся, -п’ю́ться Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. напитися — НАПИ́ТИСЯ див. напива́тися. Словник української мови в 11 томах
  10. напитися — Напива́тися, -ва́юся, -єшся сов. в. напитися, -п'юся, -п'єшся, гл. 1) Напиваться, напиться. Хай солодкого меду напивається. Мет. 257. 2) напитися до ко́го. Выпить за здоровье кого. Стань, батеньку, проти мене та напийся до мене повною повненькою, доброю доленькою. О. 1862. IV. 22. Словник української мови Грінченка