1. Словник жарґонної лексики української мови

наперсточник

(-а) ч.; маф. Шахрай, який заробляє грою в наперстки. <...> нарвалися на наперсточників<...> (Є. Пашковський, Безодня). ЯБМ, 2, 67.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наперсточник — напе́рсточник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. наперсточник — див. брехливий Словник синонімів Вусика
  3. наперсточник — -а, ч. Шахрай, який промишляє азартною грою, в якій кулька прикривається скляночками, що нагадують наперсток. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. наперсточник — НАПЕ́РСТОЧНИК, а, ч., розм. Той, хто захоплюється азартною грою з наперстком або організовує її. Треба засвоїти елементарне правило – не грати ні в які ігри з наперсточниками (із журн.). Словник української мови у 20 томах