наперсточник
НАПЕ́РСТОЧНИК, а, ч., розм.
Той, хто захоплюється азартною грою з наперстком або організовує її.
Треба засвоїти елементарне правило – не грати ні в які ігри з наперсточниками (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- наперсточник — напе́рсточник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- наперсточник — див. брехливий Словник синонімів Вусика
- наперсточник — -а, ч. Шахрай, який промишляє азартною грою, в якій кулька прикривається скляночками, що нагадують наперсток. Великий тлумачний словник сучасної мови
- наперсточник — (-а) ч.; маф. Шахрай, який заробляє грою в наперстки. <...> нарвалися на наперсточників<...> (Є. Пашковський, Безодня). ЯБМ, 2, 67. Словник жарґонної лексики української мови