обдурювати
син.
вішати лапшу на вуха, втирати окуляри, понти колотити, свистіти, фуфлити, фуфло гнати (штовхати).
Джерело:
Короткий словник жарґонної лексики української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обдурювати — 1. (на шкоду чомусь не виконувати чогось) підводити, обманювати// лишити з носом, пошити в дурні, забити баки, замилити очі, обводити навколо пальця. 2. (вдаватися до обману) обманювати, розм.: ошукувати, обшахраювати// лишати з носом, обводити навколо пальця, замилювати очі. Словник синонімів Полюги
- обдурювати — обду́рювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- обдурювати — Дурити, одурювати, вводити в оману, зап. обманювати, (казати неправду) брехати, (нехтувати обіцянку) ламати слово; (не справджувати надій) підводити; (пошивати в дурні) ошукувати, МАХЛЮВАТИ, піддурювати, підманювати, жм. Словник синонімів Караванського
- обдурювати — див. обманювати Словник синонімів Вусика
- обдурювати — -юю, -юєш, недок., обдурити, -дурю, -дуриш, док., перех. і без додатка. 1》 Вводити кого-небудь в оману діями або словами, звичайно для власної вигоди, користі; обманювати, дурити. || Казати неправду; брехати. || рідко. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обдурювати — ОБДУ́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБДУРИ́ТИ, дурю́, ду́риш, док., кого, що і без прям. дод. 1. Вводити кого-небудь в оману діями або словами, звичайно для власної вигоди, користі; дурити. Словник української мови у 20 томах
- обдурювати — ЗРА́ДЖУВАТИ (порушувати подружню вірність), ОБМА́НЮВАТИ, ОБДУ́РЮВАТИ, ПЕРЕЛЮ́БСТВУВАТИ заст., ПРЕЛЮБОДІ́ЯТИ заст. — Док.: зра́дити, обману́ти, обдури́ти. Кохана, подруго моя, Одним тебе розважу: Не зраджував нікого я Й тебе ж повік не зраджу (С. Словник синонімів української мови
- обдурювати — Обду́рювати і оду́рювати, -рюю, -рюєш; обдури́ти і одури́ти, -дурю́, -ду́риш, -ду́рять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- обдурювати — ОБДУ́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБДУРИ́ТИ, дурю́, ду́риш, док., перех. і без додатка. 1. Вводити кого-небудь в оману діями або словами, звичайно для власної вигоди, користі; обманювати, дурити. Словник української мови в 11 томах
- обдурювати — Обду́рювати, -рюю, -єш сов. в. обдури́ти, -рю́, -риш, гл. Обманывать, обмануть. Обдурювати якось ніяково та ще. й гріх. Левиц. І. 108. Словник української мови Грінченка