1. Словник жарґонної лексики української мови

обкурений

(-а, -е) нарк. Який перебуває під дією викуреного наркотику. Ти не думай, що тобі це так обійдеться: я про все розпитала, — і як її зовуть, і як ви утрьох план курили, і як на джипі ганяли обкурені... (Л. Кононович, Феміністка). БСРЖ 389; ПСУМС, 49.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обкурений — обку́рений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. обкурений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обкурити. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обкурений — ОБКУ́РЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до обкури́ти. Поколупаний циферблат, обкурений димом, Був схожий на рябе засмагле обличчя (Л. Первомайський); Обкурений снігом .. поїзд повільно підійшов до перону роз'їзду (Іван Ле); // у знач. прикм. Словник української мови у 20 томах
  4. обкурений — А, -е, нарк. Такий, що перебуває у стані ейфорії під дією марихуани. Якби шановна Betty була хоч трішки знайома із дією (хоча б теоретично) гашишу на людський організм і психіку... Словник сучасного українського сленгу
  5. обкурений — Обку́рений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. обкурений — ОБКУ́РЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обкури́ти. Поколупаний циферблат, обкурений димом, Був схожий на рябе засмагле обличчя (Перв., І, 1958, 73); Обкурений снігом… поїзд повільно підійшов до перону роз’їзду (Ле, Опов. та нариси, 1950, 157); // У знач. Словник української мови в 11 томах