1. Словник жарґонної лексики української мови

обкуритися

(-рюся, -ришся) док.; нарк. Викурити велику дозу наркотику.

Обкурившись наркотиками, не приходячи до тями, на другий день всі четверо померли. (Синопсис станіславський необов'язковий). БСРЖ, 389; СЖЗ, 74; ЯБМ, 2, 93.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обкуритися — обкури́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обкуритися — див. обкурюватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обкуритися — ОБКУРИ́ТИСЯ див. обку́рюватися. Словник української мови у 20 томах
  4. обкуритися — ОБКУРИ́ТИСЯ див. обку́рюватися. Словник української мови в 11 томах
  5. обкуритися — Обкурюватися, -рююся, -єшся сов. в. обкуритися, -рюся, -ришся, гл. Окуриваться, окуриться. Обсіявся маком свяченим, обкурився ладаном. Рудч. Ск. II. 31. Словник української мови Грінченка