оформити

(-млю, -миш) недок., кого.

1. крим. Обдурити, обшахрувати когось. БСРЖ, 412; ЯБМ, 2, 129.

2. крим. Притягти до відповідальности. ЯБМ, 2, 129.

3. мол., крим.; жарт. Добитися статевого зв'язку з кимсь. Сергій так і не оформив її, бо вона, як і більшість молодих, виїхала з України (Синопсис станіславський необов'язковий). // Здійснити статевий акт з кимсь. БСРЖ, 412; ЯБМ, 2, 129.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оформити — офо́рмити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. оформити — див. оформляти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. оформити — ОФО́РМИТИ див. оформля́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. оформити — ЗАРАХО́ВУВАТИ (включати до складу кого-, чого-небудь; приймати на роботу, навчання), ЗАЧИСЛЯ́ТИ, ЗАЛІ́ЧУВАТИ рідше, ПРИЙМА́ТИ, ПРИПИ́СУВАТИ, ЗАПИ́СУВАТИ, ВПИ́СУВАТИ (УПИ́СУВАТИ), ПИСА́ТИ заст.; ОФОРМЛЯ́ТИ (з додержанням необхідних формальностей). — Док. Словник синонімів української мови
  5. оформити — ОФО́РМИТИ див. оформля́ти. Словник української мови в 11 томах