осідлати

(-аю, -аєш) док., що; жрм. Випити спиртний напій. Тим часом творчий "тандем" осідлав другу пляшку коньяку і зупинився на роздоріжжі: відкорковувати третю, чи потім? (П. Щегельський, Хата-читальня).

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

осідлати — осідла́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
осідлати — дк., (коня) окульбачити; (кого) підпорядкувати, п. загнуздати, запрягти; (шлях) в-й взяти під контроль. Словник синонімів Караванського
осідлати — -аю, -аєш, док., перех. 1》 Накласти й закріпити сідло на спині (коня або іншої тварини). 2》 розм. Сісти верхи на кого-, що-небудь. 3》 перен., розм. Підпорядкувати кого-небудь собі, своїй волі. || Оволодіти чим-небудь, освоїти щось. 4》 перен., військ. Великий тлумачний словник сучасної мови
осідлати — ОСІДЛА́ТИ, а́ю, а́єш, док. 1. кого. Накласти й закріпити сідло на спині (коня або іншої тварини). Отак, сину, Помолившись Богу, Осідлаєм буланого Та й гайда в дорогу! (Т. Словник української мови у 20 томах
осідлати — осідла́ти Пега́са, книжн., жарт. Навчитися писати поетичні твори, стати поетом. Думається мені: коли такий наш (поетів) фатум неминучий, то даремне й тікати від нього, а хто не хоче коритись, нехай осідлає .. Пегаса (Леся Українка). Фразеологічний словник української мови
осідлати — ОСВО́ЇТИ (навчитися користуватися чим-небудь — про механізми, техніку і т. ін.), ОПАНУВА́ТИ, ОСВО́ЇТИСЯ з чим, ОСІДЛА́ТИ розм. — Недок.: осво́ювати, опано́вувати, осво́юватися. Словник синонімів української мови
осідлати — ОСІДЛА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Накласти й закріпити сідло на спині (коня або іншої тварини). І миттю осідлавши рака, Схвативсь [Нептун] на його, мов бурлака, І вирнув з моря, як карась (Котл. Словник української мови в 11 томах
осідлати — Осідла́ти, -ла́ю, -єш гл. Осѣдлать. Сам я коня осідлаю, поїду край Дунаю. Чуб. Словник української мови Грінченка