1. Словник жарґонної лексики української мови

падла

(-и) ч. і ж.; крим., жрм; зневажл. Непорядна, підла людина. БСРЖ, 415; СЖЗ, 77; ЯБМ, 2, 132.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. падла — ПА́ДЛА, и, ж., перен., лайл. Те саме, що па́дло 2. – Падла, – бігаючи по кімнаті, рвала на собі волосся, Свєта, – мене заклала, а сама... тягається з кобелями, п'є, курить... (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  2. падла — И, ж., див. падло. Словник сучасного українського сленгу