1. Словник жарґонної лексики української мови

падло

(-а) с.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. падло — па́дло 1 іменник середнього роду падаль па́дло 2 іменник чоловічого або середнього роду, істота підла людина Орфографічний словник української мови
  2. падло — Здохлятина, стерво, г. падлина; (хто) падлюка, негідник, МЕРЗОТА, с. пропадло. Словник синонімів Караванського
  3. падло — -а, с. 1》 Те саме, що падаль. 2》 перен., лайл. Підла, негідна людина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. падло — ПА́ДЛО, а, с. 1. Те саме, що па́даль. З'їдаючи слабких і хворих тварин, птахів, лисиці не гребують і падлом (з наук.-попул. літ.); Рак їсть падло, а дельфін живу рибу... (Остап Вишня). 2. перен., лайл. Підла, негідна людина. Словник української мови у 20 томах
  5. падло — присл., див. впадло. Мені падло туди йти. Словник сучасного українського сленгу
  6. падло — ПА́ДЛО (труп, трупи тварин), ПА́ДАЛЬ, СТЕ́РВО, СТЕРВ'Я́ТИНА розм., ПА́ДЛИНА діал., ПАДАЛИ́ЗНА рідше; МЕРТВЕ́ЧЧИНА (МЕРТВЕЧИ́НА), ЗДОХЛЯ́ТИНА розм., ДОХЛЯ́ТИНА розм. (труп, трупи, м'ясо здохлих тварин). Словник синонімів української мови
  7. падло — ПА́ДЛО, а, с. 1. Те саме, що па́даль. Іздох баран; а коло падла знай Кудлай Вертиться (Бор., Тв., 1957, 200); Рак їсть падло, а дельфін живу рибу… (Вишня, І, 1956, 176). 2. перен., лайл. Підла, негідна людина. Словник української мови в 11 томах
  8. падло — Падло, -ла с. 1) Падаль. 2) Бранное слово. Словник української мови Грінченка