падло
Здохлятина, стерво, г. падлина; (хто) падлюка, негідник, МЕРЗОТА, с. пропадло.
Джерело:
Практичний словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- падло — па́дло 1 іменник середнього роду падаль па́дло 2 іменник чоловічого або середнього роду, істота підла людина Орфографічний словник української мови
- падло — -а, с. 1》 Те саме, що падаль. 2》 перен., лайл. Підла, негідна людина. Великий тлумачний словник сучасної мови
- падло — ПА́ДЛО, а, с. 1. Те саме, що па́даль. З'їдаючи слабких і хворих тварин, птахів, лисиці не гребують і падлом (з наук.-попул. літ.); Рак їсть падло, а дельфін живу рибу... (Остап Вишня). 2. перен., лайл. Підла, негідна людина. Словник української мови у 20 томах
- падло — присл., див. впадло. Мені падло туди йти. Словник сучасного українського сленгу
- падло — (-а) с. Словник жарґонної лексики української мови
- падло — ПА́ДЛО (труп, трупи тварин), ПА́ДАЛЬ, СТЕ́РВО, СТЕРВ'Я́ТИНА розм., ПА́ДЛИНА діал., ПАДАЛИ́ЗНА рідше; МЕРТВЕ́ЧЧИНА (МЕРТВЕЧИ́НА), ЗДОХЛЯ́ТИНА розм., ДОХЛЯ́ТИНА розм. (труп, трупи, м'ясо здохлих тварин). Словник синонімів української мови
- падло — ПА́ДЛО, а, с. 1. Те саме, що па́даль. Іздох баран; а коло падла знай Кудлай Вертиться (Бор., Тв., 1957, 200); Рак їсть падло, а дельфін живу рибу… (Вишня, І, 1956, 176). 2. перен., лайл. Підла, негідна людина. Словник української мови в 11 томах
- падло — Падло, -ла с. 1) Падаль. 2) Бранное слово. Словник української мови Грінченка