1. Словник жарґонної лексики української мови

поганяло

(-а) с.; крим., мол. Кличка, прізвисько. Останнього [Ломбрадорця] ніхто і в голові не тримав — звідки взялося таке чудернацьке поганяло (О. Ульяненко, Рецидив); Навіть спостерігаючи тривалий час за творчістю музиканта, я дізнався дещо новеньке... Наприклад, те, що Олег у дитинстві був доволі гладким, за що й отримав відповідне "паганяло" (Книжник, 2001, № 24). БСРЖ, 443; ПСУМС, 55; СЖЗ, 81.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поганяло — див. батіг Словник синонімів Вусика
  2. поганяло — А, с. Прізвисько. Через моє надмірне захоплення історією він деколи називає мене Професором, і це поганяло приклеїлося, ніяк не можу позбутися (А. Дністровий). До мене ніколи в житті — не те що в школі чи в садку — на толоці!!!, де кожен мав поганяло — не вчепилося жодне прізвисько (С. Поваляєва). Словник сучасного українського сленгу