поганяло
А, с. Прізвисько. Через моє надмірне захоплення історією він деколи називає мене Професором, і це поганяло приклеїлося, ніяк не можу позбутися (А. Дністровий). До мене ніколи в житті — не те що в школі чи в садку — на толоці!!!, де кожен мав поганяло — не вчепилося жодне прізвисько (С. Поваляєва).
Джерело:
Словник сучасного українського сленгу
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поганяло — див. батіг Словник синонімів Вусика
- поганяло — (-а) с.; крим., мол. Кличка, прізвисько. Останнього [Ломбрадорця] ніхто і в голові не тримав — звідки взялося таке чудернацьке поганяло (О. Ульяненко, Рецидив); Навіть спостерігаючи тривалий час за творчістю музиканта, я дізнався дещо новеньке... Словник жарґонної лексики української мови