подача
(-і) ж.
Джерело:
Короткий словник жарґонної лексики української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- подача — правильніше: подання «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
- подача — пода́ча іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- подача — (дія) подавання, подання; (деталів) т. достава; (м'яча) СПРТ. кидок; З. натуральний податок (з кріпаків замість панщини). Словник синонімів Караванського
- подача — Расход (подача) — rate of flow, discharge — *Förderstrom – кількість переміщуваної чи подаваної рідини, газу або сипкої речовини (масова, об’ємна чи вагова) за одиницю часу через поперечний переріз. Гірничий енциклопедичний словник
- подача — -і, ж. 1》 Дія за знач. подавати I, подати. 2》 спорт. Удар, яким м'яч уводиться в гру (у футболі, тенісі і т. ін.). 3》 Відносне переміщення інструмента і оброблюваної на верстаті деталі. || Спеціальний пристрій; механізм, який забезпечує це переміщення. Великий тлумачний словник сучасної мови
- подача — Пода́ча, -чі, -чі, -чею; -да́чі, -да́ч Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- подача — ПОДА́ЧА, і, ж. 1. Дія за знач. подава́ти¹, пода́ти. На пероні київського вокзалу було людно. Від'їжджаючі і проводжаючі чекали подачі з депо петербурзького поїзда (Ф. Бурлака); Операцію мав робити сам професор .. Думбадзе відав подачею крові (Ю. Словник української мови у 20 томах
- подача — ПОЖЕ́РТВА (дарунок, внесок у вигляді грошей або яких-небудь речей на користь якоїсь особи, установи), ПОЖЕ́РТВУВАННЯ, ЖЕ́РТВА рідше, ПОЖА́ЛУВАННЯ заст., ПОДАЯ́ННЯ заст., ДАЯ́ННЯ заст., уроч., ДА́ТОК заст., ПОДА́ЧА заст. Словник синонімів української мови
- подача — ПОДА́ЧА, і, ж. 1. Дія за знач. подава́ти¹, пода́ти. На пероні київського вокзалу було людно. Від’їжджаючі і проводжаючі чекали подачі з депо петербурзького поїзда (Бурл., Напередодні, 1956, 37); Операцію мав робити сам професор.. Словник української мови в 11 томах
- подача — Подача, -чі ж. Оброкъ. Яків, бачте, у Київі на заробітках був. У нас пускають (кріпаків), треба тілько подачу давати, яку там положать. МВ. І. 109. Живуть тихо, не дають подачі. КС. 1882. IX. 568. Словник української мови Грінченка