покемарити

(-рю, -риш) док.; жрм; жарт. Трохи поспати. <...> піду, покемарю на вокзалі до поїзда <...> (Є. Пашковський, Безодня); — Сідайте та покемарте трохи. — до нас (Р. Кухарук, Любити хлопчика). БСРЖ, 453.