1. Словник жарґонної лексики української мови

полуничка

(-и) ж.; жрм; жарт.-ірон. Щось непристойне, пов'язане із сексом, еротикою або порнографією. У невеликому газетному дописі <...> п. Земляний примудрився зібрати більше "полунички", ніж п. Забужко у мемуарах, названих романом (М. Рябчук, Критика за п'ятою графою).

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. полуничка — -и, ж. Зменш.-пестл. до полуниця. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. полуничка — полуни́чка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. полуничка — ПОЛУНИ́ЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до полуни́ця. – Ми сестрички-полунички, полунички лісові!.. (Н. Забіла). Словник української мови у 20 томах
  4. полуничка — ПОЛУНИ́ЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до полуни́ця. — Ми сестрички-полунички, полунички лісові!.. (Забіла, Веселим малюкам, 1959, 85). Словник української мови в 11 томах