полуничка
ПОЛУНИ́ЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до полуни́ця.
— Ми сестрички-полунички, полунички лісові!.. (Забіла, Веселим малюкам, 1959, 85).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- полуничка — -и, ж. Зменш.-пестл. до полуниця. Великий тлумачний словник сучасної мови
- полуничка — полуни́чка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- полуничка — ПОЛУНИ́ЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до полуни́ця. – Ми сестрички-полунички, полунички лісові!.. (Н. Забіла). Словник української мови у 20 томах
- полуничка — (-и) ж.; жрм; жарт.-ірон. Щось непристойне, пов'язане із сексом, еротикою або порнографією. У невеликому газетному дописі <...> п. Земляний примудрився зібрати більше "полунички", ніж п. Забужко у мемуарах, названих романом (М. Рябчук, Критика за п'ятою графою). Словник жарґонної лексики української мови