полуниця
ПОЛУНИ́ЦЯ, і, ж. (мн. полуни́ці, ни́ць).
1. Трав’яниста багаторічна рослина, яка цвіте білими квіточками і дає їстівні соковиті ягоди.
Спаржа, помідори, суниці, полуниці, синя капуста.., шпінат устеляли грядки, неначе оксамитовий килим (Н.-Лев., III, 1956, 232).
2. Рожево-червона кисло-солодка ягода цієї рослини.
Уже полуменіли полуниці На грядці, що торік я засадив (Рильський, II, 1960, 224);
// у знач. збірн.
— У мене ж і свіжа полуниця знайдеться.. — Спасибі. — Навіть полуницями не спокушу вас? (Стельмах, І, 1962, 336);
*У порівн. Від полум’я з печі бабусині лиця Червоними стали, немов полуниця (Коцюб., І, 1955, 432).
3. Те саме, що суни́ця.
На цих пролісках росло дуже багато полуниць (Стор., І, 1957, 238);
Оце поспінуть полуниці, Насуне миру — повен ліс (Манж., Тв., 1955, 123);
Йде дівча у ліс по полуниці (Мал., Звенигора, 1959, 62).
Значення в інших словниках
- полуниця — -і, ж. (мн. полуниці, -ниць). 1》 Трав'яниста багаторічна рослина, яка цвіте білими квіточками і дає їстівні соковиті ягоди. 2》 Рожево-червона кисло-солодка ягода цієї рослини. || у знач. збірн. 3》 Те саме, що суниця. Великий тлумачний словник сучасної мови
- полуниця — полуни́ця іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- полуниця — ПОЛУНИ́ЦЯ, і, ж. (мн. полуни́ці, ни́ць). 1. Трав'яниста багаторічна рослина, яка цвіте білими квіточками і дає їстівні соковиті ягоди. Спаржа, помідори, суниці, полуниці, синя капуста.., шпінат устеляли грядки, неначе оксамитовий килим (І. Словник української мови у 20 томах
- полуниця — Багаторічна трав'яниста рослина родини розових, поширена в районах з помірним кліматом; вирощують задля соковитих запашних ягід, споживають свіжими і переробленими; плантація п. використовується 3-6 років. Універсальний словник-енциклопедія
- полуниця — Полуни́ця, -ці, -цею; -ни́ці, -ни́ць Правописний словник Голоскевича (1929 р.)