1. Словник жарґонної лексики української мови

прикольний

(-а, -е) мол.; схвальн. Потішний, смішний, достойний іронії. Коли Моніку запитали, що вона збирається робити з тим платтям, вона відповіла: "Спалю його у каміні" Важко сказати, чи вчинить Моніка саме так. Не виключено, що це плаття згодом буде виставлено на якомусь "прикольному" аукціоні (ВЗ, 24.07.2001); Прикольний сюжет на телебаченні; Прикольне татуювання. // Дотепний, іронічний (про людину). Поплавський для них "прикольний" мужик, із ним не нудно, він завжди охоче йде на контакт (МТ, 1999 № 17); Круті та прикольні — ви їх добре знаєте, але тепер вони... в білому! Команда КВН ХАІ в комедійному молодіжному серіалі (Реклама: День, 16.06.2001). БСРЖ, 475.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прикольний — -а, -е, жарг. 1》 Прикм. до прикол. 2》 Веселий, незвичайний; такий, що подобається. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. прикольний — ПРИКО́ЛЬНИЙ. Словник української мови у 20 томах
  3. прикольний — А, -е. Веселий, цікавий, гарний; придатний, цікавий. Серед решти двадцяти оповідань є й тупо прикольні (Єва). Але в ньому стільки прикольного, що просто офігіваєш (Інтернет). Найприкольніше буде прогулювати пари (Інтернет). Та Сашко взагалі прикольний!... Словник сучасного українського сленгу