прикольний
А, -е. Веселий, цікавий, гарний; придатний, цікавий. Серед решти двадцяти оповідань є й тупо прикольні (Єва). Але в ньому стільки прикольного, що просто офігіваєш (Інтернет). Найприкольніше буде прогулювати пари (Інтернет). Та Сашко взагалі прикольний!:) (Інтернет). Тартак — люблю. Вони суперові, прикольні, обезбашенні хлопці! (Інтернет). Це ж треба, які в нас прикольні виконавці (Україна Молода).
Джерело:
Словник сучасного українського сленгу
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прикольний — -а, -е, жарг. 1》 Прикм. до прикол. 2》 Веселий, незвичайний; такий, що подобається. Великий тлумачний словник сучасної мови
- прикольний — ПРИКО́ЛЬНИЙ. Словник української мови у 20 томах
- прикольний — (-а, -е) мол.; схвальн. Потішний, смішний, достойний іронії. Коли Моніку запитали, що вона збирається робити з тим платтям, вона відповіла: "Спалю його у каміні" Важко сказати, чи вчинить Моніка саме так. Словник жарґонної лексики української мови