1. Словник жарґонної лексики української мови

прошмандовка

(-и) ж.

1. крим.; жрм; зневажл. Повія, яка опустилася. БСРЖ, 487; ЯБМ, 2, 254.

2. жрм; презирл., лайл. Жінка легкої поведінки. Бела забігла до кімнати, перевірила туалет, кухню та ванну, обдивилася балкон, не забула і про кладовку. "Де його прошмандовка?" — накинулася вона на господарів. Колись Михайло зняв її п'яненького чоловіка разом з манекенницею і, мабуть, фотографія та потрапила до Бели (В. Діброва, Збіговиська).

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прошмандовка — И, ж. Повія. Розумієш, треба одну прошмандівку провчити. Вирішила заміж вискочити (Ю. Винничук). Не хочу мати справ з цією прошмандовкою — тільки собі авторитет зіпсую. Словник сучасного українського сленгу