1. Словник жарґонної лексики української мови

проїхати

(-їду, -їдеш) док.; мол. Не почути або не зрозуміти сказаного. Я проїхав, що ти говорив. ПСУМС, 58.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. проїхати — прої́хати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. проїхати — див. проїжджати I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. проїхати — ПРОЇ́ХАТИ див. проїжджа́ти¹. Словник української мови у 20 томах
  4. проїхати — Ду, -деш, док. 1. Пропустити, втратити. 2. Закрити тему розмови, справу тощо. Так, проїхали цю тему. Не хочу більше про це говорити, а тим більше — сваритись. Словник сучасного українського сленгу
  5. проїхати — ні (ані́) пройти ні (ані́) прої́хати. 1. Не можна дістатися куди-небудь (перев. через розгрузлість ґрунтової дороги в дощі). Чи коли вщухне сльота-мряка? Земля роз’юшилась у непрохідне драговиння. Ані пройти ані проїхати (М. Понеділок). Фразеологічний словник української мови
  6. проїхати — ПРОЇ́ХАТИ (де-небудь, повз когось, щось — про людей або засоби пересування), ПРОКОТИ́ТИСЯ розм., ПРОКОТИ́ТИ розм., ПРОКАТА́ТИ розм. рідше; ПРОТРЯСТИ́СЯ розм., ПРОТРУСИ́ТИСЯ розм. (нерівною дорогою або в тряському екіпажі). — Недок. Словник синонімів української мови
  7. проїхати — Прої́хати, -ї́ду, -ї́деш; прої́дь, -ї́дьте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. проїхати — ПРОЇ́ХАТИ див. проїжджа́ти¹. Словник української мови в 11 томах
  9. проїхати — Проїхати см. проїздити. Словник української мови Грінченка