прутень

(-тня) ч.; мол. Чоловічий статевий орган. <...> ото догола роздягнеться, прутень, як пам'ятник Леніну стоїть, а ця фігурка на шиї... ну краса та й годі! (Л. Кононович, Феміністка); "Наконєц-то", — зойкнув Юра, вивільнившись із майтків, і було незрозуміло, що саме він має на увазі: нашу зустріч наодинці, закінчення процесу роздягання, чи зацікавлення, що, напевно, відбилося на моєму обличчі під час розглядання його войовниче відстовбурченого прутня (Н. Сняданко, Колекція пристрастей); Мій прутень героїчно пульсував у Лідиній долоні, відчуваючи те саме, що відчуває курча, коли йому скручують шию (Ю. Винничук, Обід).

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прутень — -тня, ч. Чоловічий статевий член. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. прутень — ПРУТЕНЬ. Словник української мови у 20 томах
  3. прутень — пру́тень чоловічий статевий орган (Лучук): Треба дуже звертати увагу на підтинання ногавиці. Коли клієнт носить прутня по лівій стороні, то підтинаємо праву ногавицю. Коли по правій стороні, то підтинаємо ліву ногавицю (Повний курс)|| = будуляк Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. прутень — Тня, ч. Пеніс. Досить нервове заняття — говорити з кимось, чий член бачив у деталях. Я бачила його прутень у деталях. Вона сказала мені, що мій стояк був три метри завдовжки (Єва). Вони ж можуть... відгризти прутень і яйця, це у них трапляється (Ю. Словник сучасного українського сленгу