1. Словник жарґонної лексики української мови

підставити

(-влю, -виш) док., кого; мол. Зробити комусь навмисне неприємність; поставити в неприємне або небезпечне становище. <...> Запам'ятай: навколо одні зрадники. За копійку матір рідну підставлять... (С. Бортніков, Чистильник-2). * Образно. І наше кохання хтось просто підставив (А. Саєнко). ПСУМС, 53; ТСРОЖ, 151.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підставити — підста́вити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. підставити — [п'ідзставиетие] -аўл'у, -виеш -аyл'ат'; нак. -аў, -аўтеи Орфоепічний словник української мови
  3. підставити — див. підставляти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. підставити — ПІДСТА́ВИТИ див. підставля́ти. Словник української мови у 20 томах
  5. підставити — підклада́ти (підсува́ти, підставля́ти і т. ін.) / підкла́сти (підсу́нути, підста́вити і т. ін.) свиню́ кому. Навмисне чи ненароком завдавати кому-небудь прикрощів, чинити підлість або діяти підступно проти когось. Була (вихователька) сувора, ображена. Фразеологічний словник української мови
  6. підставити — ДОБИРА́ТИ (вибираючи, знаходити найвідповідніше для чогось), ПІДБИРА́ТИ, ВИШУ́КУВАТИ, ПІДШУ́КУВАТИ, ПРИБИРА́ТИ розм., ДОШУ́КУВАТИ діал.; ПІДСТАВЛЯ́ТИ (за певним зразком); ПРИДУ́МУВАТИ (перев. слово, фразу тощо). — Док. Словник синонімів української мови
  7. підставити — ПІДСТА́ВИТИ див. підставля́ти. Словник української мови в 11 томах
  8. підставити — Підставити см. підставляти. Словник української мови Грінченка