1. Словник жарґонної лексики української мови

підстава

(-и) ж.; мол. Зроблена комусь навмисна неприємність. Продавці та їхні клієнти вирішили здійснити "чейндж" на міському кладовищі. Але то була чиста "підстава" (УМ. 26.02.2002).

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підстава — (переконлива основа для обґрунтування чогось) глузд, сенс, рація. Словник синонімів Полюги
  2. підстава — підста́ва 1 іменник жіночого роду опорна частина; основа; причина підста́ва 2 іменник жіночого роду заміна підста́ва 3 іменник жіночого роду перешкода діал. Орфографічний словник української мови
  3. підстава — (під що) підставка; П. причина, привід, резон, претекст, мотив; ФР. заміна, підміна <н. узяв його на підставу>. Словник синонімів Караванського
  4. підстава — див. основа; причина Словник синонімів Вусика
  5. підстава — I -и, ж. 1》 Нижня, опорна частина якого-небудь предмета, споруди; основа (у 1 знач.). 2》 перен. Те головне, на чому базується, основується що-небудь. Наукова підстава. || Те, чим пояснюються, виправдовуються вчинки, поведінка і т. ін. кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. підстава — ПІДСТА́ВА¹, и, ж. 1. Нижня, опорна частина якого-небудь предмета, споруди; основа (у 1 знач.). По .. боках столу на круглих підставах стояли дві темні чоловічі постаті (Панас Мирний); Знайдені, наприклад, залишки житла з печами... Словник української мови у 20 томах
  7. підстава — И, ж. Підлість, неприємна ситуація. Після такої підстави я не зможу навіть бачити його, а не те що мати спільні справи. Словник сучасного українського сленгу
  8. підстава — ДО́ВІД (певне міркування або факт, що наводиться, щоб ствердити істинність чогось), ПІДТВЕ́РДЖЕННЯ, СВІ́ДЧЕННЯ, ПОСВІ́ДЧЕННЯ рідше, АРГУМЕ́НТ книжн., РЕЗО́Н розм., ПРИТИ́КА розм.; ДО́КАЗ (перев. фактичний, речовий). Словник синонімів української мови
  9. підстава — ПІДСТА́ВА¹, и, ж. 1. Нижня, опорна частина якого-небудь предмета, споруди; основа (у 1 знач.). По.. боках столу на круглих підставах стояли дві темні чоловічі постаті (Мирний, III, 1954, 154); Знайдені, наприклад, залишки житла з печами... Словник української мови в 11 томах
  10. підстава — Підстава, -ви ж. 1) Основаніе. Підстава у токарні. Шух. І. 305, 306. 2) Замѣна. І не вийду, г не встану, вишлю менту сестру на підставу. Чуб. V. 351. Словник української мови Грінченка