підстава
ПІДСТА́ВА¹, и, ж.
1. Нижня, опорна частина якого-небудь предмета, споруди; основа (у 1 знач.).
По.. боках столу на круглих підставах стояли дві темні чоловічі постаті (Мирний, III, 1954, 154);
Знайдені, наприклад, залишки житла з печами, які будували із спеціальної глини і ставили на дерев’яні підстави (Знання.., 9, 1965, 4).
2. перен. Те головне, на чому базується, основується що-небудь.
Наукова підстава;
// Те, чим пояснюються, виправдовуються вчинки, поведінка і т. ін. кого-небудь.
Олена гарячково ловила, зв’язувала в один ланцюг поодинокі слова, інтонації голосу, вирази поглядів Василюшки, щоб сплести хоч би якусь підставу для Марининої підозри (Вільде, Сестри.., 1958, 205);
Вона опустила очі, хоч у неї не було ніяких підстав ховатися із своїми думками (Руд., Вітер.., 1958, 127).
На підста́ві чого — виходячи з чого-небудь, спираючись на щось.
З розпуки я написав лише «У грішний світ», маленьку новелу на підставі матеріалу, зібраного за короткий час нашого пробування в монастирі з жінкою (Коцюб., III, 1956, 292);
— Треба там, на місці, виводити нові сорти на підставі мого методу (Довж., І, 1958, 491).
ПІДСТА́ВА², и, ж.
1. діал. Заміна.
І не вийду, і не встану, Вишлю меншу сестру на підставу (Чуб., V, 1874, 351);
Узяли на підставу сусіду, а Йосипа все-таки записали кумом (Мирний, IV, 1955, 45).
2. заст. Коні, якими замінюють у дорозі стомлених, а також місце, де їх замінюють.
ПІДСТА́ВА³, и, ж., діал. Перешкода.
Думки Христині розбивалися об житечні підстави, як хвилі об кам’яні береги… (Мирний, II, 1954, 190).
Значення в інших словниках
- підстава — (переконлива основа для обґрунтування чогось) глузд, сенс, рація. Словник синонімів Полюги
- підстава — підста́ва 1 іменник жіночого роду опорна частина; основа; причина підста́ва 2 іменник жіночого роду заміна підста́ва 3 іменник жіночого роду перешкода діал. Орфографічний словник української мови
- підстава — (під що) підставка; П. причина, привід, резон, претекст, мотив; ФР. заміна, підміна <н. узяв його на підставу>. Словник синонімів Караванського
- підстава — див. основа; причина Словник синонімів Вусика
- підстава — I -и, ж. 1》 Нижня, опорна частина якого-небудь предмета, споруди; основа (у 1 знач.). 2》 перен. Те головне, на чому базується, основується що-небудь. Наукова підстава. || Те, чим пояснюються, виправдовуються вчинки, поведінка і т. ін. кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- підстава — ПІДСТА́ВА¹, и, ж. 1. Нижня, опорна частина якого-небудь предмета, споруди; основа (у 1 знач.). По .. боках столу на круглих підставах стояли дві темні чоловічі постаті (Панас Мирний); Знайдені, наприклад, залишки житла з печами... Словник української мови у 20 томах
- підстава — И, ж. Підлість, неприємна ситуація. Після такої підстави я не зможу навіть бачити його, а не те що мати спільні справи. Словник сучасного українського сленгу
- підстава — (-и) ж.; мол. Зроблена комусь навмисна неприємність. Продавці та їхні клієнти вирішили здійснити "чейндж" на міському кладовищі. Але то була чиста "підстава" (УМ. 26.02.2002). Словник жарґонної лексики української мови
- підстава — ДО́ВІД (певне міркування або факт, що наводиться, щоб ствердити істинність чогось), ПІДТВЕ́РДЖЕННЯ, СВІ́ДЧЕННЯ, ПОСВІ́ДЧЕННЯ рідше, АРГУМЕ́НТ книжн., РЕЗО́Н розм., ПРИТИ́КА розм.; ДО́КАЗ (перев. фактичний, речовий). Словник синонімів української мови
- підстава — Підстава, -ви ж. 1) Основаніе. Підстава у токарні. Шух. І. 305, 306. 2) Замѣна. І не вийду, г не встану, вишлю менту сестру на підставу. Чуб. V. 351. Словник української мови Грінченка