1. Словник жарґонної лексики української мови

піпчити

безос., кого; мол. Бути у поганому настрої. Щось мене піпчить сьогодні (Запис 2001 р.).

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. піпчити — див. дорікати Словник синонімів Вусика
  2. піпчити — пі́пчити вул. 1. вульг. → піпати 2. прискіпуватися, чіплятися, надокучати (ст): Але кандидати української національности відповідали своєю пильністю на всі ставлені до них вимоги, і, хоч їх “піпчили”, вони не піддавались (Шах) 3. .шк. Лексикон львівський: поважно і на жарт