піпчити

пі́пчити вул. 1. вульг.піпати

2. прискіпуватися, чіплятися, надокучати (ст): Але кандидати української національности відповідали своєю пильністю на всі ставлені до них вимоги, і, хоч їх “піпчили”, вони не піддавались (Шах)

3. .шк. ретельно і прискіпливо опитувати на лекції (ст)

4. сигналити (ст)

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. піпчити — див. дорікати Словник синонімів Вусика
  2. піпчити — безос., кого; мол. Бути у поганому настрої. Щось мене піпчить сьогодні (Запис 2001 р.). Словник жарґонної лексики української мови